Інноваційні технології

Технології, методи та форми, що використовую у навчально-виховному процесі

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться.

У зв’язку з цим перед освітою постають нові завдання: школа повинна орієнтуватися на створення оптимальних умов для розвитку кожної дитини, спрямовуватися не на заучування, а на формування в учнів здібностей самостійно осмислювати навколишню дійсність. Це передбачає перебудову процесу навчання, кінцевою метою якого має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей та самоактуалізація особистості.

Прагнення постійно оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення кращих педагогічних технологій, що використовувалися до цього часу. Подальший їх розвиток пов’язаний із орієнтацією на реалізацію сучасних концепцій освіти і виховання.

Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

-           створення позитивного настрою для навчання;

-           відчуття рівного серед рівних;

-           забезпечення позитивної атмосфери  в  колективі  для  досягнення спільних цілей;

-           усвідомлення     особистістю      цінності      колективно     зроблених висновків;

-           можливість   вільно   висловити   свою   думку   і   вислухати   свого товариша;

-           вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.

Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які відносять до інноваційних.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці. Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Починаючи урок, велику увагу приділяю саме етапу мотивації навчальної діяльності. На цьому етапі використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання.

         На своїх уроках активно використовую дидактичні ігри «Світлофор», «Ти – мені, я – тобі», «Я – вчитель», «Коментатор», «Так – ні», «Відгадай предмет», мовні ігри «Що робить?», «Фотограф», «Слідопити», прийоми «Я журналіст», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», «Діалог із текстом», проводжу уроки-казки, уроки-подорожі, уроки-конференції, уроки-диспути.

         На уроках читання при фронтальній формі роботи використовую метод «Мікрофон», при поясненні чи доведенні – «Мозковий штурм», для дискусій на уроках – методи «Прес», «Обери позицію», «Акваріум».

         При навчанні та передачі знань іншим використовую метод «Навчаючи – вчуся». При оволодінні вміннями висловлюватися та активно слухати  проводжу роботу в парах, групах. Для вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу постійно використовую метод «Ажурна пилка».

       Працюючи над впровадженням інтерактивних форм і методів я переконалась, що саме вони дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.

https://docs.google.com/presentation/d/e/2PACX-1vSfy7VCNdZCaplDxU9XPWvl1zVlBPqtnNB1AunvSibBTghaxOhOuHqLhp4lbkx09vDYbYPag3yGG9Kt/pub?start=false&loop=false&delayms=3000